БУДЬ ДОБРІШЕ ДО НАС, ДОЛЯ!..
Синьоока Весна,
наче ластівка в дім, прилетіла,
Принесла залюбки
нам на райдужних крилах любов...
Де ж ти, щастя моє,
довгожданий, єдиний мій, милий?
Я вертаюсь в думках
до минулого знову і знов.
Цілував ти ніжно-ніжно рученьки мої,
І співали до світанку пісню солов'ї...
Місяць нам стелив доріжку з ночі до зорі,
Погляд полум'ям бажання кожну мить горів!
Трепотіла душа
в світлих мріях про диво-весілля,
Я тримала фату
та мережану сукню в руках...
Але Доля страшне
нам отруйне підсипала зілля -
Ти від мене пішов -
і настала година гірка!
Цілував ти ніжно-ніжно рученьки мої,
І співали до світанку пісню солов'ї...
Місяць нам стелив доріжку з ночі до зорі -
Погляд полум'ям бажання кожну мить горів!
Повертайся, молю,
мій миленький, до рідного краю!
Дуже прикро мені
у полоні тяжкім самоти...
Я з надією жду,
бо тебе до нестями кохаю! -
Та в обійма палкі
і жадані твої упаду!
Поцілуєш ніжно-ніжно рученьки мої,
Заспівають до світанку пісню солов'ї...
Місяць вистеле доріжку з ночі до зорі -
Щастя знову заколише нас о цій порі!
19.05.2018 г.
С теплом души, ваша @tinochka - Валентина Бородай