БАНДЕРІАДА .Микола Шостак. до друку

Степан Бандера:
Національний герой
чи –
Доморощений фюрер-авантюрист?

– Над усе українцям кортить поклонятись, тому ліплять собі божків та ідолів. Як ото древні євреї: поки Мойсей на горі Синай одержував од Справжнього Бога заповіді, вони під горою зібрали все золото і зліпили собі свого бога – Золотого Тельця, і вклякли перед ним, і присягнули йому, і жертви принесли. А жерці склали свої настанови замість заповідей Божих (їм ці настанови начебто надиктував сам божок-Телець).
– Так і з Степаном Бандерою – зліпили з нього героя і позолотили відповідним званням – Герой України. І вклоняються йому на всіх перехрестях. А він, як той Золотий Телець – нікого й нічого не чує і не бачить, як нікого, крім себе, не чув і не бачив за життя. А вони (щирі українці) співають йому – німому і сліпому – славу, творять учти і возносять до Сонця.
– Якби ж то так Бога любили і славили! Адже сказано – Богу одному поклоняйся і Йому одному служи. А ще є слова Ісуса Христа – шукайте перш за все Слави Божої, а не слави людської.
Аж ні – самі заплющують очі і закладають уші (як і їх герой), а тому незважаючи на Святе Письмо, трублять славу людині, яка за своїми діями і морально-етичними ознаками не є героєм навіть в адміністративно-формальному розумінні.
– Хто ж ці ідолопоклонники і за що так вшановують свого божка?
Спробуємо продемонструвати це на одній із книг під назвою „Степан Бандера, матеріали до навчально-виховних занять” (видавництво „Мандрівець”, Тернопіль, 2009 р., упорядники: Я. Козленко, В. Островський, Н.Уманців).
Всього 25 співавторів, всі з Івано-Франківщини. З них: 8-ро учнів 9-11 класу; один бібліотекар; три вчителі початкових класів; 7 чоловік – учителі шкіл з української мови та літератури; три вчителі історії; один заступник директора загальноосвітньої школи з навчально-виховної роботи; один кандидат педагогічних наук, зав кафедрою теорії і методики гуманітарної освіти; один (нібито) письменник – Василь Бабій.
Правда є ще один автор – на 108-мій сторінці книги, але це єдиний, хто висловлювався проти героїзації Бандери. А тому ні в змісті на початку книги, ні вкінці книги, де містяться дані про авторів, – його ім’я і назва його роботи не зазначаються. Тому зватимем його „Безіменний”.
– Що стосується змісту, то за винятком „Безіменного”, всі автори так чи інакше переспівують біографію Бандери, взяту з його статті „Мої життєписні дані”, що всім добре відомі, плюс трішки власних оціночних вкраплень типу: видатний теоретик, ідеолог визвольної боротьби; національний герой; борець за волю України; світоч національного духу; символ незламності українського духу; символ незалежності українства; людина, патріот, політик тощо…
– І тільки „Безіменний” зробив чисто наукове (об’єктивне) аналітичне дослідження феномена Бандери, що ґрунтується на фактах і позбавлене примітивної патетики та славослів’я. Але про це трохи далі.
А що стосується загальновідомих фактів, то тут решта авторів були одностайними, проте на важливих дрібницях, необхідних для встановлення істинного стану речей, вони суперечили одне одному або викривали свого кумира в явно негеройському вигляді.
– Майже не висвітлюється діяльність та ідейні позиції таких діячів ОУН-ЗЧ як Коновалець, Мельник, Барановський, Шухевич, Стецько, Ребет. Щодо Бандери, то в цих авторів відсутня будь-яка критична оцінка його особи за принципом: „Вождь завжди правий; якщо вождь неправий – читай параграф перший”. Вся полеміка авторів побудована на спорі з невидимими опонентами і зводиться до доказування, що Бандера не терорист, не розкольник, не нацист, не вождист, не колабораціоніст, а людина високих моральних якостей, національний герой, інтелектуал, глибоко віруючий християнин. В народі на цей рахунок кажуть: якщо людина часто повторює, що вона не дурепа – значить сама сумнівається в тому, що вона розумна.

Прослідкуємо вияви так-званого геройства Степана Бандери з публікацій тих самих авторів названої книги та інших. Нас не влаштовують голослівні заперечення типу: „не вождист, не терорист, не розкольник, не фашист, не колабораціоніст”. (Продовження Буде)