ПЛАЧ СКРИПКИ

Мне разрывала душу скрипка,
Её надрывный плач несносен.
Ту встречу ты назвал ошибкой,
Не зная, что не будет «после».

Упал «союз», мы в разных странах,
Другим теперь играет скрипка,
А наша встреча в ресторане
Был крик души, а не ошибка.

Мы не нашли удачи в жизни,
Поныне счастье наше зыбко.
В том ресторане, как на тризне,
О нас двоих рыдала скрипка.

переклад Володимир Місюра.

А душу так ятрила скрипка,
І проклинала, і прощала.
Ти думав зустріч ця помилка,
Та тільки я про це не знала.

Все що було-пішло. Й пропала.
Для інших знову скрипка плаче.
Я солод гіркоти пізнала,
А це в житті багато значить.

У щастя є свій птах удачі,
Дізнатися б де він співає.
Летить мелодія неначе,
Скрипаль на струнах долю грає.

картинка со страниц интернета

С наилучшими пожеланиями добра и любви ваша не просто скрипка @skrypka