І шукаємо, кожен окремо, дорогу в наші весни казково-травневі безкраї.

"Так і жив би з тобою у вічному травні,
У окремій хатинці, найліпше у лісі".
Пізно. Травень щезає у врунисті плавні,
Ніжно червню вручає і доли, і висі.

Червень літа окраєць для див одламає,
У полях розпорошить квіток розмаїтих.
Тільки нас двох на відстані травень тримає,
Душі рвуться увись, їх порив не втаїти.

Нам до травня звернутися б по допомогу,
Ніби птахи відбились в польоті від зграї.
І шукаємо, кожен окремо, дорогу
В наші весни казково-травневі безкраї.

фото мои
ваша скрипка @skrypka