Над "крапкою" чомусь сміються з нас Боги.

До тиші звик нараз. Втопив печаль у вірші.
А пам’ять з ночі в ніч гортає сторінки.
Я Муза не твоя. Ти, очевидно, іншій
Присвячуєш щораз рядків живі вінки.

Знов в Космосі чужі. Я – просто так, персона.
Згубився ніжний світ, що ти намалював.
Ми одкровення душ втрачали в заборонах,
А разом з тим в віршах втрачали суть слова.

За пережитий страх, за особисті зміни,
За кожний день життя ми платимо борги.
Міняють дати час. А ми свої провини.
Над "крапкою" чомусь сміються з нас Боги.

фото со свободного доступа интернета

1099.jpg

поэзияжизньлюбовьразмышления
9
0.037 GOLOS
0
В избранное
skrypka
Любовь – огонь, любовь – стихия, когда люблю – пишу стихи я.
9
0

Зарегистрируйтесь, чтобы проголосовать за пост или написать комментарий

Авторы получают вознаграждение, когда пользователи голосуют за их посты. Голосующие читатели также получают вознаграждение за свои голоса.

Зарегистрироваться
Комментарии (0)
Сортировать по:
Сначала старые