Почуй, як щебети пташині невільно будять кров в тобі

DSCN5507.JPG

Джмелі рудаві в конюшині
новій вклоняються добі.
Почуй, як щебети пташині
невільно будять кров в тобі.

Збирає роси ранок в жмені
і розсіває в шир полів,
Щоб вільно дихали легені
святої матінки землі.

Спинилось сонечко зеніті,
проміння бавиться в воді.
Відчуй, як хороше у літі
душі, одвічно молодій.

Схилився полудень на трави,
лишає всюди теплий слід.
Глянь, зарум'янились заграви,
готують днину у політ.

Співає вечір цвіркунами,
знов роси падають в траву.
Повітря терпко пахне снами.
А я не сплю, а я – живу!

Купаюсь в місячнім промінні,
змиваю втому із душі.
Й комусь в живому безгомінні
пишу до досвітку вірші.
DSCN5536.JPG

http://www.stihi.ru/2018/01/10/9426 - переклад тут

фото мои ваша скрипка @skrypka

поэзияжизньлюбовьразмышления
25%
0
12
0.184 GOLOS
0
В избранное
skrypka
Любовь – огонь, любовь – стихия, когда люблю – пишу стихи я.
12
0

Зарегистрируйтесь, чтобы проголосовать за пост или написать комментарий

Авторы получают вознаграждение, когда пользователи голосуют за их посты. Голосующие читатели также получают вознаграждение за свои голоса.

Зарегистрироваться
Комментарии (0)
Сортировать по:
Сначала старые