СИНИЦЯ СПУРХНУЛА

image (48).jpg

Синиця спурхнула з твоєї долоні,
Прийшло відчуття невідоме й чуже.
Печаль огорнула, та я ж не в полоні,
Я вільна пташина й довіку уже.

Розквітне весна і зозуля невдовзі
Комусь напророчить щасливі роки.
Я порсатись буду ночами у прозі
І гнати від себе про тебе думки.

Сувої зі слів – від журби порятунок,
Можливість утриматися на плаву.
Я знаю, я вірю, життя – подарунок,
Тому і живу.

З теплом ваша @skrypka
картинка - інтернет

виршилирикароздуми
25%
0
8
0.282 GOLOS
0
В избранное
skrypka
Любовь – огонь, любовь – стихия, когда люблю – пишу стихи я.
8
0

Зарегистрируйтесь, чтобы проголосовать за пост или написать комментарий

Авторы получают вознаграждение, когда пользователи голосуют за их посты. Голосующие читатели также получают вознаграждение за свои голоса.

Зарегистрироваться
Комментарии (3)
Сортировать по:
Сначала старые