Життя – як метеор. До дня народження Олени Теліги - "поетки вогняних меж"
Таке ж швидке, яскраве і непередбачуване життя, як некероване небесне тіло: "полум'яна душа в червоній амазонці", чий бистролетний шлях "вітрами й сонцем намітив Бог".
"Оригінальна в образах та ідеях, цілісна, як рідко хто інший, елегантна у формі своїх віршів, елегантна у своїй статурі "прудконогої Діяни" ("кругом пані" - казав Шевченко), горда в наставленні до життя - вона лишила нам взір справжньої панської поезії в найкращім значенні слова, поезії, позбавленої всього вульгарного, простацького. З'явилася вона, спалахнула - і згоріла на тяжкім та сірім, потім криваво-чорнім небі війни й революції, неначе блискуча звізда, лишаючи яскраве світло по собі..." Дмитро Донцов
"Усе — лише не це! Не ці спокійні дні..."
Усе — лише не це! Не ці спокійні дні,
Де всі слова у барвах однакових,
Думки, мов нероздмухані вогні,
Бажання — в запорошених оковах.
Якогось вітру, сміху чи злоби!
Щоб рвались душі крізь іржаві ґрати,
Щоб крикнув хтось: ненавидь і люби —
І варто буде жити чи вмирати!
Не бійся днів, заплутаних вузлом,
Ночей безсонних, очманілих ранків.
Хай ріже час лице — добром і злом!
Хай палять серце — найдрібнійші ранки!
Ти в тінь не йди. Тривай в пекучий грі.
В сліпуче сяйво не лякайсь дивиться —
Лише по спеці гряне жданий грім
Із хмар сковзне — багнетом — блискавиця.
Нам сьогодні важко повірити, але точної дати народження дослідники не встановили. Метричних книг не збереглося, а сама вона за життя називала різні дати — від червня 1906 до червня 1907 року. Підмосков'я, Санкт-Петербург, Київ, Подєбради, Прага, Варшава, Київ - георафія її такого короткого життя ...
На жаль, більшість і сьогодні сприймає Телігу як кам'яну статую: члена ОУН (М), редактора літературного часопису «Литаври», поетку празької літературної школи, публіцистку, патріотку, розстріляну нацистами в Бабиному Яру. За нею щезає приваблива молода жінка з альтовим голосом, дзвінким сміхом і жвавими очима. Завжди ефектно вбрана, Лена Шовгенева була однією з найелегантніших та найчарівніших жінок українського емігрантського середовища. Її чоловік – Михайло Теліга, кобзар - жив ніби в тіні дружини-зірки. Проте саме він був із нею в останні хвилини…
21 лютого 1942 року Олену Телігу (а їй - тільки 35-ий) розстріляли нацисти разом із її чоловіком Михайлом Телігою, Іваном Ірлявським, професором Гупалом та іншими націонал-патріотами у Бабиному Яру...
Вдячні нащадки встановили у різних місцях, пов'язаних із життям О.Шевгеневої-Теліги, декілька меморіальних дошок та пам'ятників "поетці вогняних меж".
Одним із перших - 31.08.2009- був пам'ятник, встановлений на території КПІ, виготовлений за кошти викладачів та випускника КПІ (автор - В.Щур, закарпатець).
25.02.2017 патріах Філарет освятив пам'ятник О.Телізі (автори - О.Рубан, В.Липовка, І.Єршов), встановлений у горезвісному Бабиному Яру...