342

  Повільно, наче без порівнянь, із зупинками його письмо описується. Встигнувши розповісти неймовірну звістку, що пише роман його новели втратили форму та будь-який зміст. Романтизм ходьби по дорогах й дорогий серцю потяг сумнівається у довгому язику. Ніколи не розповідайте комусь, лише давайте собі обіцянку щось зробити.   

      Почав з пустого аркуша. Нічого, що крокуючи крок за кроком їх стало два. Зупинився, навіть не подумаю відкинути шию за спину, як  міфологічний герой за потягом інтимного бажання. Хоч і хотілось стрибнути під той же потяг, як героїня несамовитого страждання, але погляд хоче продовження дорожніх прорахунків та протягів. Не багато часу, а я навчився описувати інші хвилювання під-час інший хвиль, тремтіння павутиння. Піддавати сумніву реальність, дозволила уява, як сумнів суму – назвався сумлінням.