Крила
Вона вагалася і переймалася.
Через все.
А потім швидко знаходила рішення.
Не завжди вірне,
Але своє.
І знову відновлювала дихання.
Попри вітер і втому
Ходила до моря.
Писала вірші
Тільки їй відомі.
Нотувала і забувала
Подалі від долі,
Бо вже так бувало –
Вона писала, а доля здійснила.
Та замість крил – провалля.
Більше так не хотіла.
Але одного разу знову не втрималась.
Замріялась, заримувала...
Здійснилось чи не здійснилось?
Вийшло й справді цікаво.
Мріяла вона про натхнення,
Про свіжий подив,
А зустріла нового друга.
Він на все мав власний погляд.
Багато спливло думок і розмов,
Жартів і відкриттів.
Часу ніби багато,
Але збігає швидко, мов пісок.
Крила. Вона полетіла.
А друг не схотів.
Публікую для вас власні вірші та фото
Бажаю вам сонця на душі за будь-якої життєвої погоди!