Ну, здрастуй, хлопчик...

Ну, здрастуй, хлопчик, мій малюк,

Сховалось сонечко за грати…

Зітхаю - чути серця стук ,

Не сплю, навіщо серцю втрати...

Так, я, можливо, не права,

Таке було вже не впервинку…

Де особливі ті слова,

Щоб нам з'єднати половинки…

Де ті думкИ , де вчинки ті,

Щоб все до серця повернути…

Пробач, хоч краплю посвіти,

Твоє мовчання, наче пута.

Замружся, ніби вовченя,

Та поспішай на запах сонця…

Як сумно нам на схилі дня

В свої дивитися віконці.

Як врятувати первоцвіт,

Ці мляві проліски в підвалі.

Який навколо - дивний світ,

Де в небі зорі запалали…

Притулок мій - в твоїх плечах,

Всю ніч стояла б я з тобою…

Зігрій мене, і на очах –

Я знову стану - золотою.

Не переплутає ніяк

наш щирий ангел душ світіння…

Я твій настояний коньяк,

«Імператриця і богиня»…

Мій вітерець ковзне до вух

І поверне у перенісся…

Ти народився, милий Друг,

Я поруч - бачиш, ти вже снишся…

Ольга Заря