Леся Українка – надзвичайний талант, сила духу та важка доля

           Вона прожила тільки 42 роки, але залишила неймовірно-яскравий слід в історії. Є люди, які живуть довго і згасають як маленькі зірки, ніким не помічені, а є люди-комети. Леся Україна – одна з таких, які, проживши життя, залишають по собі такий слід, такий доробок, яким неможливо не захоплюватись.  

          Народилась Леся Українка (Лариса Косач)   25 лютого 1871 року.

          Напевно, найщиріше про себе Леся Українка сказала в монолозі Мавки з "Лісової пісні" 

«О, не журися за тіло!
Ясним, вогнем засвітилось воно,
чистим, палючим, як добре вино,
вільними іскрами вгору злетіло.
Легкий, пухкий попілець
ляже, вернувшися, в рідну землицю, —
стане початком тоді мій кінець.
Будуть приходити люди,
вбогі й багаті, веселі й сумні,
радощі й тугу нестимуть мені,
їм промовляти душа моя буде.
Я обізвуся до них
шелестом тихим вербової гілки,
голосом ніжним тонкої сопілки,
смутними росами з вітів моїх. »  

         Деякі цікаві факти з життя Лесі Українки:

•  навчилась читати у чотири роки;
• з 9-річного віку вона постійно жила з біллю від туберкульозу кісток;
• запозичила свій псевдонім у свого дядька –  Драгоманова Михайла;
• володіла 7-ма іноземними мовам;
• деякі дослідники творчості Українки вважають, що у неї був роман з іншою видатною жінкою того часу – Ольгою Кобилянською;
•  дуже полюбляла музику. У її будиночку часто влаштовували музичні вечори та запрошували друзів.  

        Померла Леся Українка в Грузії 1 серпня 1913 року.  І найцікавіше, що тодішня Царська Росія страшенно боялась українського слова. 7 серпня на Київський вокзал прибув поїзд з домовиною Лесі Українки.  Близько третьої години труну з її прахом встановили на катафалк і траурна процесія рушила з вокзалу до Байкового кладовища по вулицях.  Поліція не дозволила ні промов, ні співів і супроводжувала похоронну процесію нарядом кінноти.  За труною йшов багатотисячний натовп.  

           Минулого року ми сім'єю відпочивали в чарівному краї - Волині. І найперше, що Ми запланували – відвідати у селі Колодяжне музей-садибу Лесі Українки, у якій жила відома поетеса.  Ми замовили собі екскурсію та екскурсовод  (на жаль, не запам’ятав імені) так  захопливо розповідала нам про маловідомі, цікаві моменти життя нашої Лесі Українки, що година видалась якоюсь миттю.  

           Пропоную Вам декілька фото з власного архіву. А також, за можливості раджу Вам відвідати це місце.   

           Ось такі Волинь має краєвиди. Не край, а справжня "Лісова пісня"

с. Колодяжне(Волинь)

Будиночок, у якому жила Леся Українка

     Словами цього не передати. Хоч день видався не сонячним та діти, дружина (український філолог) були в захваті від цієї поїздки.

      Друзі, ми повинні пам’ятати про таких визначних  людей, як Леся Українка, бо  вони – не минуле, а вони – основа сучасності, навколо якої має формуватись майбутнє  нашої нації.