***

Ти відлетів у свій північний вирій.
А що мені робити із собою?
Бо ще жива любов та крихти віри:
Розплющу очі зранку – і нас двоє.

Жіноча віра – як собача віра.
Чекати мовчки, зазирати в очі,
Поволі перетворюючись в звіра
Та потім тихо вити опівночі...