[LIVE] Міркування в перший день Великого Посту. Досвід. Челендж. Стриманість

Накидаю тут трохи своїх міркувань, які рояться в голові перед початком Великого посту.

Досвід

Останнім часом, коли дивлюсь на молодь, все більше переймаюся поняттям досвіду.

Аналогом поняття досвіду є поняття гарту, загартованості. Людина проходить багато етапів, стадій свого життя, а життя тріпає нас усіма доступними засобами, намагаючись вдарити так, аби завдати нашим душам якнайбільших поранень.

Згадуються слова пісні: "Расскажи мне старик, почему же судьба нас так потрепала..."

Ще досвід залежить від міри відповідальності, що людина покладає на себе - чим більше ця міра, тим більше досвіду набуває людина.

Челендж?

Почався Великий піст...
Я дотримуюсь посту вже, мабуть, років зо двадцять, а то й більше.

Що зазвичай люди намагаються робити під час Великого посту? Найпоширенішими, мабуть, будуть такі відповіді: їсти пісну їжу, більше молитися, більше відвідувати храм.

Я ніколи раніше не ставив собі цілей на Великий піст.

Та й взагалі я людина спринту, а не марафону. Дуже важко мені довго робити одну й ту саму річ, через що майже ніколи не можу закінчити довгий учбовий курс або пройти кількамісячний челендж. Мене зазвичай вистачає на 20-25 днів, після чого я зливаюся.

В цьому році подумав, чи не поєднати мені Великий піст із яким-небудь челенджем, викликом?

Яке має бути основне завдання Великого посту для християнина?
Основне завдання, звісно ж, не дієта.

Основне завдання - змінити, трансформувати себе, наблизитись до Бога.

Чи можна наблизити себе до Бога за допомогою челенджу? Навряд чи. Тільки любов, любов до ближнього, справи любові можуть нас трансформувати.

Але, на жаль, я ніяк не можу дорости до таких справ. Спочатку кортить стати людиною, як я собі це уявляю, після чого вже братися за справи любові. Хоча я добре усвідомлюю, що мій підхід невірний, що справи любові потрібно робити постійно, а не чекати, коли щось там відбудеться таке, що не може відбутися в принципі.

Одна з головних пасток духовного життя - надмірне покладання на себе, на свої сили.
Але в справах духовних, коли ти намагаєшся змінитися самотужки, то в тебе скоріше за все нічого не вийде - змінитися можна тільки разом з Богом. Для мене це теж є великим каменем спотикання.

Стриманість в їжі

В православному середовищі побутує така думка...

Ні, не так. Коли питають, чому доволі часто ми бачимо священників із надмірною вагою, то чуємо таке виправдання, що начебто пісна їжа більш калорійна, і тому за час посту ті, що постяться, не скидають зайву вагу, а навпаки, її набирають.

Мене завжди дивували такі дивні роз'яснення цього феномену.

Древній піст був дуже суворим, мені десь траплялася стаття, в якій наводилися цитати, що під час посту ламало тіло, боліли кістки від недоїдання, а в сучасному викривленому світі пост призводить до ожиріння.

Епілог

Накидав багато своїх думок, тепер до суті.

Хотів писати в цьому блозі швидкі, коротенькі пости, а цей пост вже перетворився на довжелезне простирадло ))

Отже, спробую, поставити собі деякі завдання на цей Великий піст:

• не просто поститися, а їсти вдвічі менше, ніж зазвичай. Результат маю побачити через 50 діб на вагах;
• стати людиною в тому сенсі, як я собі це уявляю, більше, ніж я зараз є;
• попрацювати над своїми недоліками, започаткувати для собе якийсь челендж на час Великого посту;
• не покладатися суцільно на себе, як зазвичай я це роблю. Просити Бога, щоб допоміг мені якщо не змінитися, то хоча б стати на шлях змін за ті 50 діб, що залишилися до свята зустрічі Воскресіння Христового.

P.S. Започатковував цей блог, щоб писати в нього, так би мовити, "дорожні нотатки" через Telegram - бачу, що через Telegram незручно. Зараз використовую для написання постів щоденник Journey - дуже зручно, вдало синхронізується між ноутбуком і телефоном. А викладаю пости поки що стандартно через браузер.