GOLOS
RU
EN
UA
igorhoroviy
2 года назад

БАНДЕРІАДА

.
І. Дані про життя та діяльність

Для загального уявлення про життя і діяльність Бандери надається хроніка його біографії в запропонованому авторами (упорядниками) офіційному варіанті.

„Основні віхи життєпису”

Степан Андрійович Бандера,
підпільні псевда: „Баба” (1920-1930 р.р.), „Степан-Барабан”, „Лис” (1930-1940 р.р.), „Весляр” (з 1944р.)

01.01.1909 р. – Народився Бандера: в селі Угринів Старий Калушанського повіту на Галичині (нині – Івано-Франківська область). На території тодішньої панської Польщі.
Батько – Бандера Андрій Михайлович, греко-католицький священик; під час першої світової війни – військовий капелан;
Мати – Бандера (Глодзієнко) Мирослава Володимирівна, попівська донька.

З травня по вересень 1919 р. – Сім’я тимчасово евакуювалась до с. Ягольниці Чортківського повіту (Тернопільської області), спасаючись від наступу біло-поляків на Українську Галицьку Армію (УГА), в якій батько Бандери –
Андрій Бандера служив військовим капеланом.
Влітку 1919 р. УГА була повністю розбита, а влітку 1920 р. батько Бандери, перехворівши тифом на Великій Україні – Наддніпрянщині, повернувся до Угринова Старого, де його вже ждала сім’я, що повернулась раніше: знову став священиком і служив до 1933 року.

Університети:

Вересень-жовтень 1919 р. (після
повернення з евакуації) – Бандера вступив до української публічної гімназії в м. Стрий (Львівської області), де навчався до 1927 р., жив у діда з бабою, що були мешканцями Стрия.

Весна 1922 р. – Померла мати Бандери від туберкульозу горла.
Перший арешт Бандери при спробі перейти польсько-чеський кордон.

З 1922 р. – Під час навчання в гімназії з 3-го разу вступив і перебував у складі молодіжної скаутської організації „Пласт”, що в 1930 р. була заборонена польським урядом за її ідейний зв’язок з Українською Військовою організацією (УВО). Активної участі в гімназійно-молодіжних рухах брати не міг за станом здоров’я. Хворів на ревматизм суглобів. У „Пласті” був скарбником.

Вересень 1928 р. – Записався на рольничий відділ Львівської Високої Політехнічної школи (ВПШ), де, нібито, провчився до 1932 року, не здавши дипломного іспиту „через політичну діяльність”. Мешкав у Львові, в Дублянах під Львовом та в Калуші. Даних про здачу вступних іспитів та про навчання в ВПШ немає.
Політична кар’єра на фоні подій українського національно-визвольного руху.

03-07.11.1927 р. – В Берліні на спільній нараді УВО та
націоналістичних організацій було створено Провід Українських націоналістів (ПУН) на чолі з Євгеном Коновальцем.

1929 р. – Об’єднання всіх національних організацій, створення ОУН та злиття її з УВО під проводом Євгена Коновальця на Другому Конгресі ОУН у місті Відні.

1929 р. – Бандера вступає в члени ОУН, де стає розповсюджувачем підпільної преси, що друкувалась за межами тодішньої Польщі. Тут же на власному фото він робить напис: „Майбутній вождь колишньої армії”.

1931 р. – Калушським Крайовим Провідником ОУН став знайомий Бандери по гімназії Степан Охрімович, який ввів Бандеру до складу Крайової Екзикутиви, доручивши йому керівництво реферантурою (відділом) пропаганди, яку на той час очолював Іван Габрусевич (в 1944 р. загинув у „Заксенгаузені”, де був ув’язнений і Бандера).

Початок 1932 р. – Бандера притриманий польськими властями на 3 місяці в слідчій тюрмі в зв’язку з підозрою на вбивство комісара Чеховського. Після виходу через 3 місяці з тюрми Бандера стає Заступником Калушанського Крайового Провідника ОУН (Охрімовича).

Липень 1932 р. – Відбулась Пражська Конференція УВО – ОУН на якій вони злились в єдину Організацію – ОУН.

Кінець 1932 р. – Бандера виконує обов’язки Крайового провідника ОУН і Крайового коменданта УВО.

Січень 1933 р. – Бандера починає виконувати обов’язки Калужського Провідника ОУН (Охрімовича ув’язнено).

1933 р. – В Берліні відбулась Конференція ОУН, на якій Бандера був затверджений Крайовим провідником ОУН на західно-українських землях (ЗУЗ).

1933-1934 р.р. – Під час провідництва Бандери в ОУН на ЗУЗ внаслідок терористичних актів знищено Московського посла у Львові Майлова; директора Української академічної гімназії у Львові Бабія; міністра внутрішніх справ Польщі Пєрацького (16.06.1934 р.). Всього вбито понад 60 чоловік, більшість з яких українці, що не поділяли ідей Крайового Проводу ОУН під проводом Бандери.

14.06.1934 р. – Бандера разом з Підгайним заарештований Польською владою при спробі нелегально перейти кордон з Чехією напередодні убивства Міністра внутрішніх справ Польщі.

16.06.1934 р. – За планом Мельника – Шухевича вбито Міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького.

18.11.1935-13.01.1936 р.р. –
25.05.1936-26.06.1936 р.р. – Бандеру засуджено Польським судом за тероризм до смертної кари (процеси відбулися у Варшаві та у Львові), згодом смертна кара замінена на довічне ув’язнення. З ним засуджено ще 20 активних учасників ОУН-руху.

23.05.1938 р. – У м. Роттердам (Голландія) від бомби, переданої агентом НКВС, Судоплатовим, загинув Голова Проводу УВО-ОУН Євген Коновалець.

Серпень 1938 р. – В Римі відбувся Другий Великий Збір ОУН, що обрав головою ПУН Андрія Мельника; 11.08.1938 Мельник склав присягу як новий голова Проводу українських націоналістів.

13.09.1939 р. – Після початку німцями Другої світової війни Бандера втікає з тюрми у Бересті до Львова, а звідти, через 2 тижні, до Кракова, де жениться на Ярославі Опарівській.

10.02.1940 р. – Бандерівці створили власний – Революційний Провід ОУН.

Квітень 1941 р. – В Кракові відбувся (повторний) Другий Великий Збір ОУН, який ухвалив „нелегальність” Другого Конгресу Українських Націоналістів у Римі; вибрав провідником ОУН Бандеру; а Мельника і його прихильників виключив з ОУН; заборонив Мельнику будь-які дії від імені ОУН. В свою чергу ПУН Мельника зробив це саме щодо бандерівців – розкольників на чолі з Бандерою.

Квітень 1941 р. – За ініціативою Бандери під егідою Абвера у складі Німецької армії (СС) були створені два українські військові легіони „Нахтігаль” і „Роланд”. Обидва батальйони були розформовані загонами Гестапо у серпні того ж 1941 року.

0
0.000 GOLOS
На Golos с August 2017
Комментарии (0)
Сортировать по:
Сначала старые