Чому в Україні проросійська партія в парламенті?
Ми усі з вами задаємося питанням, хто ці 10% українців, що голосують за відверто антидержавну партію. І я навіть вирішила пробігтися по їх програмі, щоб спробувати собі створити портрет виборця, чиї інтереси ця партія могла б захищати.
І от я все ж таки прийшла до того самого висновка, що і раніше... партія, що захищає інтереси Росії в Україні, може навіть вписати в програму розстріл кожного другого українця і виплату колонізаційного податку Росії, але ці 10% все одно за неї проголосують, бо... це єдина партія, що обіцяє скасування закона про мову і впровадження освіти російською мовою.
От є у нас 10% суспільства, чий державний інтерес обмежується тільки нездатністю їх щелеп вимовити букву Ї, і заради цього вони можуть бажати перетворення України на маленький Кацапстан, на поліцейську авторитарну державу, в якій люди можуть тільки мовчати і ставити вподобайки під чітко визначеним переліком котиків на ФБ, але коментарі до котиків будуть російською мовою і таким чином їхнє життя нарешті стане "багатим і щасливим".
Але так вже ніколи не буде, бо ми знаємо соціологічну карту виборця цієї партії, і там переважно пенсіонери, що понаїхали в нашу державу в радянські часи і за 30 років не спромоглися вивчити мову, хоча їх онуки вже будуть з ними розмовляти українською, тому доведеться все таки змінюватися :)
А тим часом вже більше п'яти років я, купуючи продукти в магазинах, повертаю їх до себе етикеткою і перевіряю країну-виробника. І я зловила себе на думці, що навіть не впевнена, що ця звичка коли-небудь зміниться. Ну і, звичайно, через багатий радянський досвід є продукти, які ми традиційно купуємо за радянською звичкою. І це червона ікра, яку я люблю з того дитинства, коли мої дідусь і бабуся надсилали її трьохлітровими банками з Магадану. Навіть в Італії в великих супермаркетах неможливо знайти об'єми більше 50 г.
Але Україна легко подолала труднощі забезпечення суспільства червоною ікрою (бо заради справедливості вона підвищує імунітет і є корисною у невеликій кількості - бо ж надто солена), і зараз український ринок більше ніж наполовину забезпечується вітчизняними фермами. Є і норвезька марка, і ще одне спільне норвезько-українське підприємство. Взагалі то на російську червону ікру поширюються місцеві санкції, але росіяни (ти їх у двері, а вони у вікно) намагаються налагодити контрабандні поставки, бо бояться назавжди втратити український ринок. Проте варто лише проводити перевірки харківських ферм і не купувати червону ікру без упаковки.
Все буде Україна!