Душа мимрить

Я так люблю, вона не любить.
Я хочу так, їй всеодно.
Я їй і квіти і цукерки,
І довгограюче вино.

Вона ж: "Астанємся друзьямі.
Тіпаж твой явно нє мойо."
Ну що ж, красавіца, х@й с вамі,
Вдягаю шляпу і пальто.

Ти йдеш з роботи, поспішаєш.
Позаду поспішаю я.
І дуже скоро ти узнаєш,
Як сильно тебе люблю, бл@!

Пручайся, не пручайся - пох@й!
Радій бо я не скоростріл.
В цім темнім парку на алеї,
Тебе я більше всіх любив.