Дощ як природній гармонізатор

Що таке дощ?
Це мокрі краплинки водиці. Це свіжість щоранку. Філософські думки перед олівчиком з листочком.
Про нього можна сказати багато.

Але відчуваю щось особливе, коли він приходить. Це зовсім не сум, ні! І навіть не хандра..
Я почуваюся окутаною ніжними руками мами. Спокій. Душевний, сердечний, нирковий, який завгодно спокій. Спокій у всіх розуміннях цього слова. Тавтології багато, але тут без неї ніяк.
Хочеться повторювати це без упино й тихенько-тихенько. Коли ти відчуваєш це, хочеться співати радісних пісень. Відбувається алегоричне омиття душі, очищення думок. Це саме той час, коли годинні роздуми як ніколи доречні. Дощ допомагає розслабитись та зосередитись на важливому, на що нам так важко та неохоче знаходити час в інші дні.

Справжню радість та якесь піднесення я відчуваю, коли дощ приходить не сам. Блискавка - то дійство особливе й "красномвоне". Танцювати вона любить, барвисто прикрашати свої тонкі лінії енергії, якої вистачить усім. Вона дарує нам натхненну жвавість й різнокольоровість барв життя. Тікати, не втечеш. Ти привітайся і вона тебе окутає шатрами білими, сіренькими й рожево-синіми.
А грім тримається далечко, проте гримить,неначе він стоїть за спиною. Він прикрашає блисквку та дощ грізним звуком.

Люблю я дощик, блискавку та грім,
вони дарують дійсну силу духу
Що спонукають всіх до руху
Ошатно співами плились в прикрасах..

Гармонія краси на усміхнених життєвих терезах.