Поїздка у Сухолуччя - Фотозвіт 15.07.2017 (продовження)

Написавши свою першу статтю, отримавши досвід публікації, оформлення і обговорення планую трохи змінити підхід до написання (оформлення матеріалів). Основним, що мене напружило, це ДУЖЕ довге оформлення картинок! Також мої гарні знайомі, у тому числі @alba, всі дружно говорили, що не потрібно так багато картинок у статтях, або принаймні відносно схожих.

Я подумав-подумав і вирішив:

1. таки трохи зменшити кількість фото, але лише трохи, оскільки я вважаю, що фото і відео матеріали у моїх статтях важливі і вони те, що відділяє мої статті від інших;
2. оформлювати статті під натхнення. Тобто не обов'язково закінчувати статтю за 1 раз, а можна робити її частинами;
3. не робити посилання на сторінку сервісу, де зберігаються картинки. Оскільки це займає більше часу, а користі немає. Якби на тому сервісі можна було подивитися галерею з всіх картинок, які відносяться до цієї статті, тоді можливо, а оскільки цього немає, то і сенсу немає;
4. подумати як можна оптимізувати і можливо автоматизувати оформлення і публікацію статей :-)

Ось така от вийшла прелюдія, надіюсь певну користь, або інформацію / емоцію вона вам принесе :-)
А тепер продовження моєї мандрівки у Сухолуччя:

Після того, як ми досягли рибальського будиночку і перемички між двома озерами, ми пішли далі і полюбувалися доглянутими стежинками. Я вперше побачив, що по обидві сторони від стежки, трава скошена смугою орієнтовно у 2 метри, а далі йде висока і густа трава. Виглядає дуже гарно.

Позаплітали косички з травички :-)

І добралися до кафе.

Як виявилося, кафе працює лише недавно. З меню є лише 1 піца за 100 грн. Піца була смачна і ситна (нас 5-ро наїлося і ми продовжили мандрівку).

У озері біля кафе ми побачили велику кількість мальків, як ми підозрюємо, їх якраз розводять для платного рибальства. Власник / працівник (не знаю як точніше) кафе вийшов з батоном і почав годувати рибу, каже що вони їдять постійно і за день з'їдають батон, без проблем. А також розповів, що у озері водиться дійсно велика риба і що вона через деякий час, після початку годування, припливає, розганяє малечу їсть куски хліба.

Далі ми продовжили гуляти і добралися до основного будиночку і каплички поруч.

Пройшовши далі, ми побачили великий об"єм води. Спочатку подумали, що це величезний басейн, щоб насолоджуватися розмахом плавання, а потім зрозуміли, що водойма з'єднана з Київським морем і має багато точок для швартування човнів і зрозуміли, що тут швартувалися яхти і катера.

Прогулюючись берегом, ми побачили що дерева обмотані металевою сіткою, як ми припускаємо: для захисту від бобрів.

Біля заїзду яхт також знаходиться маяк, поруч з яким відкривається чудова панорама.

Біля лінії води, крім будиночку, знаходиться навіс, який виконував функцію їдальні, з мангалом і столами.

Нагулявшись по території, ми вирішили повертатися, але не по тій стежці, по якій заходили, а по "запасній", про яку нам розповів охоронець, що нею користуватися, якщо основні ворота будуть закриті. Ми вирішили піти нею у будь-якому випадку, щоб подивитися що це за дорога, а також вона закінчується місцем, де ми припаркували авто.

По дорозі, ми побачили сімейство свинок :-)

Після того, як ми їх погодували і полюбувалися ними, ми побачили зачинені ворота. Постало питання, як рухатися далі? Відповідь прийшла доволі швидко, точніше приїхала на велосипеді, у вигляді одного з охоронців, який просто відсунув ворота, пройшов з велосипедом у руках і за собою знову засунув ворота ))) Як виявилося, вони не зачинені і ними можна вільно користуватися.

За цими воротами знаходилася територія маєтку Пшонки, якщо ми вірно зрозуміли. Правда його саме розграбували, або розтрощили вандали, оскільки майже замість всіх вікон були лише пусті отвори...

На цій території, ми побачили багато припаркованих машин і багато людей, які відпочивали біля води. Цим ми були доволі здивовані, оскільки це було дивно бачити, на тлі таких будинків... Як потім ми дізналися від охороня, на зовнішніх воротах, є можливість припаркуватися машиною не ззовні, як це зробили ми, а на цій території (колишньої території Пшонки). Це задоволення коштує 50 грн за добу, а також можна спустити власний катер на воду, це буде ще +100 грн. Тому, якщо у когось є бажання на такий відпочинок, появилося ще одне місце, відносно недалеко від Києва :-)

Після цієї нової інформації, ми сіли у машину і поїхали додомку :-)

Правда по дорозі назад, ми були голодні і тому заїхали на пікнік у ліс, який був на узбіччі дороги. Там ми побачили таку цікаву рослинку:

А також, нас проводжали такі гарні хмарки:

Ось така вийшла поїздка у Сухолуччя. Всім дякую за увагу, успіху і до нових зустрічей!

P.S. Корисні посилання:
Перша стаття
Галерея всіх фотографій з поїздки
Всі відео з поїздки