І знов прийшов... Приніс в долонях вишні... Так, ніби зорі з неба простягнув... Та стугонить у скронях: "Як же вийшло, Що ти за мить минуле вкрай забув?! Неначе лезом, відсікаєш серце І по живому ріжешь без жалю!" Душа кричить: "Закрий навіки дверці! - Твою присутність ледве я терплю!!!" Все було…

Захід сонця такий осяйний, Мов рожеві фламінго злетіли. У полоні небачених мрій І душа опинилась, і тіло. Мабуть, винна в усьому весна, Її подих п'янкий та шалений... Її вдача, така запальна, Визиває захоплення в мене! Так і вабить за обрій… Туди, Де розквітли вже проліски білі.

За моїм вiконцем, де над морем сонце, Чайка білокрила день і ніч кружля. Тужить і курличе, ніби щастя кличе, Свою любу пару вигляда здаля... "Де ж це ти, мій милий? Вже мені несила Сумувати й ждати погляд твій ясний... Я тебе чекаю і надію маю, Що тепер здійсняться дивовижні сни!" Вже зима пропала…

Мені наснилась знову полонина Та ніжної весни чарівний спів, І та неперевершена єдина, Яку в далекій юності зустрів! … Кленове листя падає на плечі, Метеликом сідаючи на мить. Тримає душу сум в осінній вечір - І серце несподівано щемить... То спогади нахлинули на мене, Немов потрапив я в дев'ятий…

Пливе лебідонькою ніч В казковім місячному сяйві... Уже з тобою віч на віч Ми зустрічаємось востаннє! Не добираємо слова, Ковтаючи отрути зілля... Душа кричить, немов жива, Як у родзалі — породілля! Образи виткали лижню З гори високої до прірви... Хоч як від себе їх жену - Так ні! Хіба що з серцем…

Розвела чаклунка-осінь наші долі, як мости... Жовтий лист по світу носить там, де я і там, де ти... Повертайся, заклинаю! — Серце крається в журбі... Що в душі своїй плекаю — все, повір, віддам тобі!!! Десь у просторі розтанув клин останній журавлів... Я шукав тебе, кохана, наче зіроньку в імлі...

Відкинувши зірок вуаль, Розкрило сонце диво-очі... І обійняти спрагло хоче Весь світ навколишній, на жаль! Серпневі незабутні дні, Неначе в жерлі вулканічнім, Безглуздо плавляться одвічно - І так незатишно мені! Лиш прохолода уночі З ковша Ведмедиці проллється,- Тріпоче невгамовне серце, Спіймавши…